Антенні порти. Колективне супутникове телебачення

В останні роки в усьому світі простежується тенденція зростаючого інтересу населення до супутникового телебачення, і наслідком цього стало його стрімкий розвиток – постійно запускаються нові супутники, “відкриваються” і “закриваються” канали.
У ціновому аспекті супутникове телебачення більш дороге, але вкладені кошти виправдовують себе за рахунок наявності великого вибору каналів, відмінної якості зображення і звуку.

Побудова супутникових систем телебачення грунтуються на принципі ретрасляціі сигналів з космічного апарату (супутника) від передавальних наземних станцій до приймачів кінцевих користувачів (глядачів). Один супутник здатний охопити до третини площі земної поверхні.
Результатом вдосконалення супутникового телебачення стала популяризація систем колективного супутникового телебачення. Власникам готелів і санаторіїв вже немає необхідності встановлювати супутникові антени окремо в кожному номері, а забудовникам багатоквартирних житлових комплексів переживати про зіпсовані фасадах будинків через численні супутникових “тарілок”, що визирають мало не з кожного вікна.

У стандартну систему колективного супутникового телебачення входить антенний порт (або антенний пост), каналоутворювального обладнання, розподільна мережа і приймальне обладнання кінцевих користувачів.
Антенний порт (антенний пост) – це комплекс супутникових антен, що забезпечують прийом сигналів від супутників.
За допомогою каналоутворюючого обладнання (головна станція, мультісвічи, ..) ТВ-сигнали, що надходять з антенного порту, перетворюються і в подальшому транслюються в розподільні мережі телебачення, головним завданням яких є доставка групового сигналу певного рівня до кожного абонентського ТВ-приймача з мінімальними спотвореннями і шумами і з максимально однаковим рівнем сигналу в будь-якій точці мережі. Ключову роль у цій схемі безсумнівно відіграє професійно побудований антенний порт.

Побудова антенного порту починається з проведення вимірювань на передбачуваному місці установки антен для виявлення перешкод від існуючих ліній зв’язку та визначення необхідних діаметрів антен.
Для підбору обладнання для супутникового прийому необхідно також провести аналіз ТВ-програм, що плануються до трансляції. Визначаються супутники, з яких ці програми транслюються, частоти і поляризації пакетів, в яких вони розташовуються.
Приймальна супутникова антена призначена для прийому і концентрації електромагнітних хвиль з супутника-ретранслятора. Сьогодні найбільш поширена офсетний широкодіапазонна супутникова антена. Вона має зміщений фокус, овальну форму відбивача і також дає можливість встановити додатковий конвертор (прилад, який збирає сфокусований сигнал антени) для прийому сигналів до 3 супутників.

Матеріал, з якого зроблено дзеркало антени багато в чому визначає її характеристики і гарантійний термін її експлуатації. В даний час антени виробляються зі сталі, алюмінію і термопластика. Зараз найбільш популярні антени з литого термопластика, які гарантують стабільність електричних характеристик антени протягом 10-15 років.
На електричні характеристики антени впливає відхилення форми поверхні дзеркала антени, яке може бути результатом неякісного виробництва або наслідком неправильно розробленого проекту розміщення. Наприклад, для індивідуальної супутникової антени відхилення форми поверхні на 2 мм призводить до зниження коефіцієнта посилення на 10%.

Світовими лідерами з виробництва супутникових антен для антенних портів є – SkyWare Global, ASC Signal, VERTEX, Prodelin, Mabo, Supral.
Одним з найважливіших елементів антени є пристрій її кріплення – опорно-поворотний пристрій, який призначений для підвіски супутникової антени, наведення її променя на супутник-ретранслятор і надійної механічної фіксації орієнтації антени. Основні фактори, що впливають на дестабілізацію орієнтації приймальної антени – це вітрові навантаження (особливо бічний вітер), старіння (ефекти, пов’язані з усадкою рефлектора і несучої платформи) і механічні вібрації. Антена може бути не тільки зорієнтована на один супутник, а й перенацілюється на спеціальному поворотному пристрої з супутника на супутник. Опорно-поворотні пристрої класифікують за схемою підвіски дзеркала.
Найбільшу популярність завоювали полярні підвіски, які роблять можливим широту огляду до 2000 по азимуту, тобто можливо прийняти сигнал з будь-якого супутника, незатемнену Землею. Загальновизнаним лідером в цій сфері є компанія APEXSAT. Обертання антени навколо полярної осі забезпечує електропривод. Найнадійніші двигуни для супутникових антен виробляють компанії Patriot, Thomson Saginaw.
Залежно від обраного місця установки (дах будівлі, стіна, ділянку землі), діаметра антен і їх маси, необхідно використовувати і відповідні конструкції опорного пристрою, на якому кріпляться антени. Розрахунок конструкції повинен виконуватися виходячи з умов забезпечення необхідної надійності по вітровим і ожеледного навантаження. Крім забезпечення незруйновними самої конструкції опори, необхідно також навіть при максимальному вітрі зберігати відхилення антен від осі згідно із заданими параметрами (для супутникових антен діаметром 1,8 м відхилення повинно бути не більше 0,70).

Системи антиобледеніння супутникових антен SHS по праву вважаються одними з найбільш ефективних.
У стандартній схемі використовуються зварні металоконструкції для кріплення антен, що представляють собою грати з швелерів. Для надійності кріплення опори і стійкості конструкції застосовуються бетоновані опори по кутах конструкції, армовані металевим прутом. Важливо знати, що тільки правильний розрахунок конструкції допоможе уникнути впливу вібрацій, які створюються через вітрового навантаження (резонансний ефект) і можуть привести до деформації і руйнування всієї будівлі. Все антенні порти повинні також бути обладнані системою блискавкозахисту.

З огляду на вищевикладене, не викликає сумнівів твердження, що професійно розроблений і реалізований проект антенного порту є запорукою успіху в побудові всієї системи супутникового телебачення.
Приклади деяких антенних портів, побудованих компанією RCI Consulting:

ТРК “Україна”